звідси - http://life.pravda.com.ua/images/doc/9/d/9dca084-bigmap.gif
середу, 4 серпня 2010 р.
неділю, 7 жовтня 2007 р.
Scythian Golden hawk
Золота бляха
Кін. VII поч. VI стт. до н.е.
Золото, 6х4,8см
Кіровоградська обл.
(кол. Херсонська губ.) Мельгунівський скарб
www.hermitage.ru
середу, 3 жовтня 2007 р.
Будинок полтавського земства
Унікальний будинок знаходиться в м. Полтаві. Його було збудовано в 1903–1908 роках видатним українським художником та архітектором Василем Кричевським для губернського полтавського земства. Будівля земства зведена В. Кричевським у створеному ним т. зв. українському стилі. Нині в будинку розміщується обласний краєзнавчий музей.
Основу українського стилю складає поєднання архітектурних форм давньоруських палаців, фортець і більш пізнього народного житла українців. Про палаци нагадує прямокутне планування і горизональна орієнтація будівлі, у фортець "позичені" башти і центральний баштоподібний виступ, форма дверей та вікон наслідує форми, характерні для дверей козацьких церков та вікон сільських хат (відтворена навіть кругла форма скелець у вікнах).
Фасад будівлі оздоблено декоративною облицювальною цеглою, керамічними орнаментальними вставками на основі пічних розписів та керамічними зображеннями гербів міст – адміністративних центрів, що входили до складу Полтавської губернії на початку ХХ ст.
Будинок має оздоблену каменем романську базу. Двері, вхідні та внутрішні, оздоблені різьбленими рослинними орнаментами, віражами та металевими накладками. Різьблення глибоке, зріз має трикутний профіль; жодні двері не лаковано, що надає їм особливого шарму.
При вході організовано засклений "пропускний пункт" з трьома додатковимим дверима, середні з яких мають вигляд турнікета:
Холл викладено кахлею й мармуром, стіни оздоблені орнаментами:
Центральні сходи мають поручні, дизайн котрих навіяний формами українського посуду, а саме унікальними українськими куманцями; орнаменти вкривають і штукатурку стін, і кахлі стовпів:
Освітлюються центральні сходи за допомогою "ліхтаря", тобто скляної стелі:
Зала засідань земства має хрестоподібне планування. Приміщення має різьблені хори; освітлюється вікнами та "ліхтарем" на склепінчастій стелі; така конструкція, імовірно, є унікальною для скляних стель:
Три стіни зали прикрашають сюжетні фрески-панно:
Розписи в будівлі здійснювали (панно) і керували роботами з оздоблення (орнаменти) видатні українські художники: пейзажист Сергій Васильківський та живописець-баталіст Микола Самокиш.
На превеликий жаль, під час ІІ світової війни будинок був сильно пошкоджений пожежею. (Зараз офіційно вину за це звалюють на німців). Тому і екстер'єр, і інтер'єр нині є не оригінальними, але являють собою плоди реставрації. Почасти це видно, принаймні в манері письма панно і деякій неакуратності в орнаментах на стінах. Слід сказати, що найближчим часом будинку знадобиться ще одна реставрація, оскільки "ліхтар" над парадними сходами протікає, стіни набрякають, і штукатурка з розписами відшаровується.
Василь Григорович Кричевський збудував цілий ряд будівель в українському архітектурному стилі. Однак за наступні десятиліття більшість із них була знищена або серйозно пошкоджена. Будинок полтавського земства залишається на нинішній момент чи не єдиною будівлею в українському стилі, яка добре збереглася і підтримується в гарному стані. Це робить його унікальною пам'яткою світового значення. Сподіваємося, що сучасні архітектори рано чи пізно звернуться до спадщини Василя Кричевського, і полтавське земство перетвориться на джерело натхнення для нових представників українського стилю.
В даному блозі також можна знайти зображення листівки сторічної давнини з видом полтавського губернського земства.
Фасад будинку земства в Полтаві
Основу українського стилю складає поєднання архітектурних форм давньоруських палаців, фортець і більш пізнього народного житла українців. Про палаци нагадує прямокутне планування і горизональна орієнтація будівлі, у фортець "позичені" башти і центральний баштоподібний виступ, форма дверей та вікон наслідує форми, характерні для дверей козацьких церков та вікон сільських хат (відтворена навіть кругла форма скелець у вікнах).
Фасад будівлі оздоблено декоративною облицювальною цеглою, керамічними орнаментальними вставками на основі пічних розписів та керамічними зображеннями гербів міст – адміністративних центрів, що входили до складу Полтавської губернії на початку ХХ ст.
Будинок має оздоблену каменем романську базу. Двері, вхідні та внутрішні, оздоблені різьбленими рослинними орнаментами, віражами та металевими накладками. Різьблення глибоке, зріз має трикутний профіль; жодні двері не лаковано, що надає їм особливого шарму.
Центральний вхід
Бокові двері великої зали
Вихід з великої зали до підсобних приміщень
При вході організовано засклений "пропускний пункт" з трьома додатковимим дверима, середні з яких мають вигляд турнікета:
Холл викладено кахлею й мармуром, стіни оздоблені орнаментами:
Центральні сходи мають поручні, дизайн котрих навіяний формами українського посуду, а саме унікальними українськими куманцями; орнаменти вкривають і штукатурку стін, і кахлі стовпів:
Освітлюються центральні сходи за допомогою "ліхтаря", тобто скляної стелі:
Зала засідань земства має хрестоподібне планування. Приміщення має різьблені хори; освітлюється вікнами та "ліхтарем" на склепінчастій стелі; така конструкція, імовірно, є унікальною для скляних стель:
Три стіни зали прикрашають сюжетні фрески-панно:
Розписи в будівлі здійснювали (панно) і керували роботами з оздоблення (орнаменти) видатні українські художники: пейзажист Сергій Васильківський та живописець-баталіст Микола Самокиш.
На превеликий жаль, під час ІІ світової війни будинок був сильно пошкоджений пожежею. (Зараз офіційно вину за це звалюють на німців). Тому і екстер'єр, і інтер'єр нині є не оригінальними, але являють собою плоди реставрації. Почасти це видно, принаймні в манері письма панно і деякій неакуратності в орнаментах на стінах. Слід сказати, що найближчим часом будинку знадобиться ще одна реставрація, оскільки "ліхтар" над парадними сходами протікає, стіни набрякають, і штукатурка з розписами відшаровується.
Василь Григорович Кричевський збудував цілий ряд будівель в українському архітектурному стилі. Однак за наступні десятиліття більшість із них була знищена або серйозно пошкоджена. Будинок полтавського земства залишається на нинішній момент чи не єдиною будівлею в українському стилі, яка добре збереглася і підтримується в гарному стані. Це робить його унікальною пам'яткою світового значення. Сподіваємося, що сучасні архітектори рано чи пізно звернуться до спадщини Василя Кричевського, і полтавське земство перетвориться на джерело натхнення для нових представників українського стилю.
В даному блозі також можна знайти зображення листівки сторічної давнини з видом полтавського губернського земства.
вівторок, 25 вересня 2007 р.
суботу, 22 вересня 2007 р.
Український скоропис XVII ст.
Кириличний скоропис в Україні не мав єдиного стандарту написання літер. Перегляд різних документів XVII ст. дає дуже багато варіацій написання кожної з літер, і ці варіації еволюціонували з часом. Ось неповна таблиця рядкових букв (виносні писалися з деякими відмінностями):
На це накладалася різниця в почерках, яких доволі багато. Бачимо всі варіанти: від акуратних майже друкованих літер:
і до вільного "каліграфічного" написання:
На жаль, український скоропис залишається нині по суті не вивченим, а відтак не врахованим в письмовій рукописній та каліграфічній практиці.
Джерело: Панашенко В. В. Палеографія українського скоропису другої половини ХVII ст. (На матеріалах лівобережної України); ілл.: с. 67, с. 109, с. 99.
На це накладалася різниця в почерках, яких доволі багато. Бачимо всі варіанти: від акуратних майже друкованих літер:
і до вільного "каліграфічного" написання:
На жаль, український скоропис залишається нині по суті не вивченим, а відтак не врахованим в письмовій рукописній та каліграфічній практиці.
Джерело: Панашенко В. В. Палеографія українського скоропису другої половини ХVII ст. (На матеріалах лівобережної України); ілл.: с. 67, с. 109, с. 99.
вівторок, 18 вересня 2007 р.
Підписатися на:
Дописи (Atom)